Львів туристичний: 100 церков і загроза від сексу та алкоголю

Львів – Торік Львів відвідали, за даними міської ради, близько 2 мільйонів туристів. Більшість гостей – із українських міст. Однак останнім часом дедалі більше туристів почали приїжджати з сусідньої Польщі. Та чи місто у гонитві за масовістю не втрачає своєї ідентичності і не відходить на маргінес? Чи на такий розвиток туризму очікували львів’яни і що він дає городянам? Який туризм домінує у Львові і на якого туриста розраховує місцевий бізнес?

У вихідні площа Ринок наповнена туристами. Літні майданчики заповнені, як і всі тематичні розкручені кав’ярні у Львові, а неподалік центру – напівпорожні заклади. Якщо три роки тому, коли почались військові дії на сході, 90% гостей міста становили жителі українських регіонів, то на сьогодні ситуація змінюється. І частіше чути на львівських вулицях польську мову, можна побачити у вихідні десятки припаркованих автобусів із польськими номерами. Польський турист, який перестав приїжджати в місто Лева у 2014 році через війну на Донбасі, знову повернувся.

Вигляд на стару частину ЛьвоваЗа інформацією Львівської міськради, 60% гостей міста сьогодні – це громадяни України, переважно з центральних і східних областей, 40% – із Польщі, Туреччини, Білорусі, Молдови, Німеччини. У середньому турист перебуває у Львові 3 дні. 70% приїжджають потягом, для порівняння, у світі 60-70% західних туристів користуються авіасполученням.

Площа Ринок, Оперний театр, Високий замок, розкручені тематичні львівські кав’ярні – найпопулярніший маршрут для туристів.

Площа Ринок. Центральний майдан у Львові, історичне серце сучасного міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст

У польських сусідів маршрут свій – огляд місць, пов’язаних із польською історією міста, обов’язково Личаківський цвинтар, де поховані польські «орлята».

Поховання польських «Орлят» на Личаківському кладовищі

Молоді поляки залюбки засідають по кав’ярнях, де алкоголь дешевший, аніж вдома.

А ось для гостей з Туреччини, переважно молодих чоловіків, гіди мають спеціальну програму, де, зокрема, є й вечір із українкою. Про те, що у Львові активно розвивається секс-туризм, свідчать дані поліції. Цього року вже складено 35 протоколів за заняття проституцією. Для порівняння, за весь минулий рік було 47. Однак це лише маленька крапля, бо здебільшого притягнути до відповідальності за такий бізнес поліція не може. Обслуговують чоловіків жінки зазвичай з інших регіонів – Харківської, Донецької, Запорізької, Полтавської областей та Києва, а тим часом львів’янки заробляють в інших містах.

Поліція з громадськістю не допустила у Львові відкриття садо-мазо-салону і були ліквідовані два борделі, куди їхали повії і надавали там сексуальні послуги Сергій Молотов

«Така міграція жінок у регіони, щоб не потрапити на очі родичам і знайомим, у ті міста, де їх не знають. Є небезпека і для самих туристів, які часто випивають зайве – і їх грабують. Таких випадків небагато. Поліція з громадськістю не допустила у Львові відкриття садо-мазо-салону і були ліквідовані два борделі, куди їхали повії і надавали там сексуальні послуги. Дівчата за 50-100 доларів готові із гостями з Туреччини провести вечір. Приїжджають із Туреччини на вихідні, оглядають місто, відвідують нічні клуби», – говорить Сергій Молотов, керівник управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Головного управління Нацполіції у Львівській області.

Фаст-фуд інформації

На секс-туризмі та алко-туризмі заробляють не лише повії, але й гіди, таксисти, ресторатори. Якщо український турист за вихідні витрачає у Львові в середньому до ста євро, то іноземний – удвічі-учетверо більше. Більшість українських гостей орендують недорогі помешкання, іноземці – готелі або ж дорожчі апартаменти. Кількість породжує попит, каже львовознавець, екскурсовод Іван Радковець. Окрім алко-туризму, секс-туризму, у Львові розвивається туризм масовий, розрахований на жителів із центральної і східної частин України.

Алкотуризм пристосовується до Центральної і Східної Європи, де алкоголь дорогий. Під них ресторани підбиратимуть Іван Радковець
«Відповідно до кількості приїжджих, я не назву їх ані екскурсантами, ані туристами, достатньо аби їм показали, де «набухатись і де переночувати», і вони вважають, що вони побували у Львові. Якщо ми забираємо інтелектуальних туристів, їх є одиниці. Частина їде на секс-туризм, і це є Туреччина, яка собі відкрила Львів для цього. Для них створюються умови і для них підлаштовуються певні групи для забезпечення шлункових потреб, проживання і задоволення. Алкотуризм пристосовується до Центральної і Східної Європи, де алкоголь дорогий. Під них ресторани підбиратимуть. Їм байдуже якісний алкоголь чи ні. Вони їдуть залити очі. Співставляють ціну і розуміють якість, яку отримають. Ще одна категорія – це туристи з центральної і східної частини України, яка побувавши у Львові, вважає, що вона поїхала в Європу. Приїжджаючи сюди, намагаються щось для себе підібрати», – каже Іван Радковець.

Каплиця збудована у 1609–1615 роках (за іншими даними у 1606–1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря, поблизу Латинського собору

На зміну гаслу «Львів – перлина архітектури» прийшло «Львів – відкритий для світу». Виняткове місто у плані архітектури, центральна частина якого внесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО, нині руйнується, відсутній контроль і покарання за нищення пам’яток архітектури, поміж старими будинками з’явились десятки новобудов, все менше простору залишається у місті. Колись мистецькі і культурні заклади наповнились запахом наливок, самогонки, європейської кухні, смаженого м’яса.

Якого запрошуємо туриста, такий і їде. Тому що та реклама, яка йде зі Львова, саме це їм пропонує Андрій Салюк

 


Загрузка...